moskvaЕкс-гравець "Шахтаря" та "Локомотива" згадує славетні часи вітчизняного футзалу.

- Ви грали в два періоди: становлення футзалу в нашій країні в 1990-х і в новітньому в 2000-х. Чим вони відрізняються та які характерні риси виокремили б?
- У 1990-х роках усі команди грали у відчайдушний відкритий футзал, у тих іграх забивали велику кількість м’ячів. Також необхідно відзначити кількість команд, які брали участь у чемпіонаті, адже їх було набагато більше, ніж в останніх першос­тях. Та в ті роки був присутній і непрофесіоналізм - переломним моментом стала поява одеського "Локомотива", який у подальшому підтримали київський "Інтеркас" і донецький "Шахтар". Відмінності у футзалі 1990-х і 2000-х величезні: з’явилися команди зі своїми інфраструктурами, тобто - ДЮСШ, свої зали тощо. Всі команди вже тактично підготовлені - на перший план виходить результат за рахунок виконання гравцями тренерського плану. Раніше було просто - всі попереду й усі позаду, про оборону своїх воріт думали в останню чергу. Головне, забити побільше м’ячів. Не можу не відзначити фізичну підготовленість нинішніх команд, а ще - командну швидкість, яку показують нинішні футзалісти.

- Порівнюючи дві великі команди, в яких ви грали, одеський "Локомотив" та донецький "Шахтар", яка з них була сильнішою?
- Якщо порівняти командну гру та індивідуальну майстерність нинішніх і колишніх команд, не можу не сказати про "Локомотив" (Одеса). Моя суб’єктивна думка, що це була найсильніша команда за якістю гри за всю історію існування українського футзалу. Звісно, неетично порівнювати старе й нове покоління, але якби "Локомотив" грав нині з нашими найкращими клубами, то перемога була би за ним.

- Ви грали в півфіналі Кубка УЄФА - це найкраще досягнення для всіх українських команд. Міг тоді "Шахтар" претендувати на більше, чи це була межа?
- Можливо, й могли, якби в групі в Белграді посіли перше місце та вийшли на "Кайрат". У той момент іспанський "Бумеранг Інтерв’ю" був сильніший за нас на голову, тож межею для нас став би фінал.

- Як знаходили мотивацію для гри в чемпіонаті, адже "Шахтар" тоді був сильнішим за своїх суперників?
- Мотивацію для нас створювало керівництво клубу, яке робило все, щоби Палац спорту "Дружба", в якому ми грали, був повністю заповнений. Запрошували зірок естради, які виступали після матчу, також збирали заявки з області на матчі й виділяли автобуси, які доставляли вболівальників на ігри. Усе це - великий плюс нашим очільникам. Коли весь зал забитий, то й грати "спустивши рукави" не можна, тому грали на повну силу з перших і до останніх хвилин матчу.

- Ви в Україні виграли й досягли всього. Невже не хотілося спробувати сили за кордоном? Чи були якісь пропозиції від іноземних клубів?
- Авжеж, хотілося пограти в іншому чемпіонаті, й у мене було багато пропозицій від інших клубів, які пропонували дуже хороші умови. Проте в мене були свої мотиви, чому не їхав із України. Спробую їх пояснити, але багато хто може мене не зрозуміти. Виступаючи в чемпіонаті України, я був на виду й непогано грав - багато забивав, неодноразово був найкращим бомбардиром чемпіонату. Хотів своєю грою заохотити до гри у футзал якомога більше футболістів, щоби молоді гравці брали приклад і ставили собі за мету, теж забивати більше м’ячів, але, на жаль, напевне, я помилився, оскільки наш футзал зараз перебуває в розпачі. Команд мало, та й якби не луганська школа, то молодих футзалістів можна було би перерахувати на пальцях.

- Як удалося досягти таких неймовірних бомбардирських показників і такого футзального довголіття?
- На це запитання відповім банально: ставив перед собою мету стати найкращим бомбардиром і йшов до неї. Однак це було нелегко, тож для цього дуже багато працював як у технічному, так і в фізичному плані.

- Ви пограли з першою хвилею бразильців. Чи дав щось прихід цих легіонерів українському футзалу?
- Думаю, що свою лепту в розвиток вітчизняного футзалу бразильці внесли, адже були сильним подразнювачем для всіх команд. Усі хотіли їх обіграти, а без старання й копіткої праці цього не досягнеш, тому як рівень наших гравців, так і загалом рівень чемпіонату зростав. Прихід легіонерів у вітчизняний футзал дав нам багато, до того ж, це підвищувало популярність нашого виду спорту.

- Як пережили розформування "Шахтаря", тренером якого були, й віддали команді 9 років свого життя?
- Розформування "Шахтаря" пережив, але осад залишився досі, адже цей клуб для мене не був джерелом заробляння грошей. Повірте, в мене були фінансово більш вигідні пропозиції вдвічі, а то й утричі, ніж у Донецьку. Я виріс на ідеалах футбольного "Шахтаря", але для мене це було одне й те ж, тому нікуди й не йшов. Хотів, щоби "гірники" завжди були лідерами вітчизняного футзалу, прикладом для наслідування, щоби до його рівня всі прагнули як за розвитком інфраструктури, так і за грою, яку демонструвала команда. Отож цей факт мене дуже засмутив.

- Ви брали участь у обох "срібних" для нашої команди чемпіонатах Європи. Коли ми були ближчі до "золота" - 2001-го чи 2003-го?
- Звичайно, що були ближче 2001 року, тому що нам трохи не вистачило, щоби зберегти переможний рахунок у основ­ний час. А в додатковий час усі бачили той гол, який нам забили не за правилами гри у футзал. Десь, можливо, й не зовсім справедливим виявився той результат…

- За рахунок чого та команда досягала таких результатів?
- Переконаний, початок всьому дав саме одеський "Локомотив", бо практично вся та збірна створювалася на базі цього клубу й була зіграність. Пізніше з’явився сплав досвіду й молодості, додавалися одиничні вкраплення, як Федір Пилипів, Олексій Кудлай, потім і Сергій Ситін приєднався. Такі точкові зміни основного складу допомагали підтримувати той ефект зіграності та стабільності, тому ми й досягали таких результатів.

- Як вам виступ нашої збірної в кваліфікації до чемпіонату Європи-2014?
- Перед командою поставили завдання пройти до фінальної частини ЧЄ-2014, отож можу з упевненістю, навіть не чекаючи жеребкування (розмова відбулася незадовго до жеребкування. - А. Г.), сказати, що наша збірна там гратиме. Зараз зібрана така команда, що не думаю, що будуть якісь проблеми із завоюванням путівки. Стосовно того, що сталося зі Словенією, то це міг бути нещасний випадок - таке теж у футзалі буває. Перемагає одна команда з двох, і на ту мить Словенія стала першою, а ми другими, але це не говорить про те, що наша збірна не виконає поставленого завдання.

Андрій ГУЛІЙ, "Український футбол".

 

Афиша

banner

 

Кубок Одесской области 2021. Группа А

# Команда И О
1 Пальмира 3 7
2 Чёрн. море 3 6
3 ВП ГС 3 4
4 MFC Gol 3 0

Кубок Одесской области 2021. Группа Б

# Команда И О
1 Geek Parts 4 8
2 ПСВ 4 5
3 Sea Snipes 3 3
4 Жемчуж. 3 2

Наши партнёры

banner select w240

banner tornado w240 

Реклама: